Матінко Земле! здається мені, ти ледь не вперше не рада весні, з сумом-тривогою нас споглядаєш, ніби про, що буде далі? – не знаєш… а може знаєш, та мусиш мовчати, як далі буде нам краще не знати що нам                          ...

*** А мені потрібне 8-ме березня! Ці квітково-чоловічі демонстрації, Поетичних рим палкі вібрації, Щоб по перші квіти в ліс пішла, Просто як сигнал – Весна прийшла! 9.03.2020 ***

***   Казка! Зігріті змерзлі котячі лапки. Казка! Коханню нас далеко до крапки! Казка! Зранку знову котячі ротики! І найщиріші ранкові дотики! Казка! Друге січня, а ми на дачі! Казка! Навколо мене ніхто не плаче. 2.01.2020 ***

  *** Минула ще одна зимова ніч.   О, де він? детойпершийденьвесни???   Щоб тягарі усі додолу, з пліч!   Щоб не боятися пригадувати сни. *** 26.02.2020  

Мне достался мужчина неврущий. Как же радостен этот факт! Клевета, что всегда вездесуща, обошла, слава Богу, наш брак!

Живу в країні, зараженій вірусом вбивчим. Вірусом, що безжально душі нищить. Як виживу, чи зможу далі жити з народом, якому не сором гнити?! 20.02.2020 ***

життя без музики… на щастя, не моє недобудована, покинута оселя, в якій ніхто не жив і не живе спустошена, глухоніма пустеля… 18.02.2020 ***

Не жди меня. Я всё-равно приду! Скорее прилечу на крыльях Валентина! Ведь я всю жизнь благодарю судьбу за дар любить ТЕБЯ и быть любимой.

чорні - білі - білі - чорні самоту думок моїх приголублять і пригорнуть, лиш торкнусь руками їх обіймуться руки – звуки, з почуттів збудують храм… просто зупинись послухай як душі чудово там...   30.01.2020 P.S. це ж треба так полінуватися?! щоб не встати і не записати? ось і все, що від вірша...

*** ти знову мене покликав не думала, зопалу  - НІ! і слухавку скинула гнівно палаючи від брехні а потім картання розпач знайомої солі смак нарешті – дзвінок і голос готовий почути – так. ця впевненість, ця готовність знайомий протест в мені подумала, вдих і видих. Отримуй за впертість –...