Невигадана історія (Із поезій Саші Чорнобілої)

І досі він стоїть перед очима…

«Давно не виделись! Как я вам рад!»

Хлопчина із блакитними очима,

Живе в Артемівську. «А здесь мой брат.

Приехал навестить и Украины

Счастливые припомнить времена»…

Як Там, скажи, вам чути стрілянину?

«Не только слышно, видно из окна…»

Про цю війну, які на сході думи?

«А правды нет, что тратить время зря?

Идёт война. Воюют толстосумы,

Ни тем, ни этим верить вам нельзя…»

І знову, «рад я встрече очень!»

Блакитні очі сповнені жалю…

О, Боже правий, милосердний Отче!

Від бід і війн храни його, молю!

І він пішов. Ой думи мої, думи…

Ще гомін слів жагучих не затих -

Воюють товстосуми, товсті суми!

І вся країна у полоні в них!

11.03.2019