Улюбленим клавішам

чорні - білі - білі - чорні

самоту думок моїх

приголублять і пригорнуть,

лиш торкнусь руками їх

обіймуться руки – звуки,

з почуттів збудують храм…

просто зупинись послухай

як душі чудово там...

30.01.2020

P.S. це ж треба так полінуватися?!

щоб не встати і не записати?

ось і все, що від вірша зосталося,

що було - ніколи не дізнатись...