Ванечке

***

Життя вже ніколи не буде

Таким, як раніше було.

Камінням лягають на груди

І старять безпечне чоло

Пекельні, безжалісні втрати…

Ніяк не чекаєш того –

В житті відбувається дата,

Що крає навіки його

На «до» і на «після». Забудеш

Біду незворотню, на мить!

Та довго щасливим не будеш,

Бо «після» занадто болить…

Скрізь бачиться постать жадана,

Стріпнеться душа, та дарма –

На серці не гоїться рана

І ниє – не-ма-є, не-ма…

Ні час не лікує, ні люди,

Ти – птах, який втратив крило.

Життя вже ніколи не буде

Таким, як раніше було…

***